верболіз

ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм. (зарості лози); ВЕРБНИ́К, ВЕРБНЯ́К (зарості верб або верболозу). З берега у воду зазирали.. кущі ліщини та верболозу (Д. Ткач); Обидва береги оперезались рядками густих зелених ліз (І. Нечуй-Левицький); Заходив (Славко) у лозину, що росла над потоком, продирався крізь ту лозину (Лесь Мартович); З далеких гір потягло вітром — листя талу зашелестіло тихо (О. Десняк); І ростуть над плесом вільхи І гнучка тала (М. Костомаров); Хвилин з десять ідемо піском, вкритим густими кущами шелюги (П. Колесник); Ліворуч у шелюзі гребля біліє (І. Вирган); Кущі красноталю; Крики линуть з хащів лозняку (Ю. Смолич); Втягнувши піроги в густе лозиння, він рушив одному йому відомою дорогою (Ю. Бедзик); Весняна повідь підхопила його (човен) й понесла.. крізь чудові зарості вербняку й лози (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

верболіз — верболі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
верболіз — Лозу. Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками й вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях; зарості цієї рослини. Опочивши, село Понад ставом лягло, Де схилились густі верболози (М.Вороний); Весело полискувала Десна в густих верболозах (В.Кучер). Літературне слововживання
верболіз — [вербол’із] -лозу, м. (ў) -лоз'і, мн. -лозие, -лоз'іў Орфоепічний словник української мови
верболіз — -лозу, ч. 1》 Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте зазвичай у вологих місцях. 2》 збірн. Зарості цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
верболіз — ВЕРБОЛІ́З, ло́зу, ч. 1. Високий кущ або невелике дерево родини вербових із довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях. Пишається калинонька, Явор [явір] молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють (Т. Словник української мови у 20 томах
верболіз — див. верба Словник синонімів Вусика
верболіз — Верболі́з, -ло́зу, -ло́зові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
верболіз — ВЕРБОЛІ́З, ло́зу, ч. 1. Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють (Шевч. Словник української мови в 11 томах
верболіз — Верболіз, -лозу м. раст. Salix capraca. ЗЮЗО. І. 134. Верболіз б'є до сліз. Ном. № 13639. Словник української мови Грінченка