верболіз

верболі́з

ербол’із]

озу, м. (ў) -лоз'і, мн.озие, -лоз'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верболіз — верболі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. верболіз — ВЕРБОЛІ́З, ло́зу, ч. 1. Високий кущ або невелике дерево родини вербових із довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях. Пишається калинонька, Явор [явір] молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. верболіз — ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. верболіз — Верболі́з, -ло́зу, -ло́зові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. верболіз — див. верба Словник синонімів Вусика
  6. верболіз — Верболіз, -лозу м. раст. Salix capraca. ЗЮЗО. І. 134. Верболіз б'є до сліз. Ном. № 13639. Словник української мови Грінченка
  7. верболіз — -лозу, ч. 1》 Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте зазвичай у вологих місцях. 2》 збірн. Зарості цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. верболіз — ВЕРБОЛІ́З, ло́зу, ч. 1. Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. верболіз — Лозу. Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками й вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях; зарості цієї рослини. Опочивши, село Понад ставом лягло, Де схилились густі верболози (М.Вороний); Весело полискувала Десна в густих верболозах (В.Кучер). Літературне слововживання