1. Словник синонімів української мови

вербувати

НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ (забезпечувати повний комплект працівників особового складу). — Док.: набра́ти, завербува́ти, навербува́ти, рекрутува́ти, укомплектува́ти, скомплектува́ти. Набирати на курси; Набирати групу; Старости молодого князя вербували у військо гулячих убогих шляхтичів (І. Нечуй-Левицький); Буваючи часто в Ясені, Олекса нав'язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич); Комплектувати бригаду; Укомплектовувати полк. — Пор. 1. призива́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербувати — (на працю) наймати, набирати, (за контрактом) контрактувати; (куди) залучати, (кого) заанґажовувати, агітувати, закликати, жм. сватати. Словник синонімів Караванського
  2. вербувати — Вербува́ти, -бу́ю, -єш гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? КЗ. V. 143. Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували. н. п. Словник української мови Грінченка
  3. вербувати — вербува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. вербувати — -ую, -уєш, недок., перех. Наймати, набирати людей на роботу (у давнину – і до війська). || Залучати до якоїсь діяльності, до участі в якій-небудь організації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вербувати — вербува́ти (нім. werben) 1. Оголошувати набір, набирати добровольців у яку-небудь організацію. 2. Переносно – залучати до якоїсь діяльності (напр., В. прихильників). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. вербувати — рос. вербовать (нім. werben) — 1. Оголошувати добровільний набір до будь-якої організації. 2. Переносно-залучати до будь-якої діяльності. Eкономічна енциклопедія
  7. вербувати — ВЕРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. 1. Наймати, набирати людей на роботу, до війська і т. ін. А в пікінери вербували, Та теж охочих (Т. Шевченко); – Дозрівають хліба, приїде економ, вербуватиме косарів, в'язальниць (А. Шиян); Коли турки .. Словник української мови у 20 томах
  8. вербувати — Затягувати, затягти, позатягувати, притягувати, притягнути, попритягувати, попритягати, утягувати, утягти, повтягувати, залучувати, залучити, позалучувати, позалучати, прилучувати, поприлучувати Словник чужослів Павло Штепа
  9. вербувати — ВЕРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Наймати, набирати людей на роботу (у давнину — і до війська). А в пікінери вербували, Та теж охочих (Шевч., II, 1953, 253); — Дозрівають хліба, приїде економ, вербуватиме косарів, в’язальниць (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах
  10. вербувати — Вербува́ти, -бу́ю, -бу́єш, -бу́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)