1. Орфографічний словник української мови

веселечко

весе́лечко

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веселечко — -а, ч. Зменш.-пестл. до весло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. веселечко — ВЕСЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до весе́льце. Чогось тоє та море грало; Там Мар'єчка та потопала, К собі Василька бажала. А Василько та на бережечку. Є човничок i веселечко: “Не потопай, моє сердечко!... Словник української мови у 20 томах
  3. веселечко — ВЕСЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до весе́льце. Коли б мені новий човник, Та новеє ще й веселечко — Сів би, поїхав на той беріжечок (Укр.. лір. пісні, 1958, 170); Зробили йому човника, сів, одіпхнувсь, срібнеє веселечко мовби пустун — хлюп собі, хлюп (Тич., І, 1957, 150). Словник української мови в 11 томах
  4. веселечко — Веселечко, -ка с. ум. отъ весло. Словник української мови Грінченка