веселечко
ВЕСЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до весе́льце.
Коли б мені новий човник, Та новеє ще й веселечко — Сів би, поїхав на той беріжечок (Укр.. лір. пісні, 1958, 170);
Зробили йому човника, сів, одіпхнувсь, срібнеє веселечко мовби пустун — хлюп собі, хлюп (Тич., І, 1957, 150).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веселечко — весе́лечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- веселечко — -а, ч. Зменш.-пестл. до весло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веселечко — ВЕСЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до весе́льце. Чогось тоє та море грало; Там Мар'єчка та потопала, К собі Василька бажала. А Василько та на бережечку. Є човничок i веселечко: “Не потопай, моє сердечко!... Словник української мови у 20 томах
- веселечко — Веселечко, -ка с. ум. отъ весло. Словник української мови Грінченка