1. Орфографічний словник української мови

веселчаний

веселча́ний

дієприкметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веселчаний — -а, -е. Те саме, що веселковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. веселчаний — ВЕСЕЛЧА́НИЙ, ВЕСЕ́ЛЧАСТИЙ, а, е, рідко. Стос. до веселки. Червоні, жовтогарячі й жовті веселчані смуги були такі ярі, неначе горіли тихим полум'ям (І. Словник української мови у 20 томах
  3. веселчаний — ВЕСЕЛЧА́НИЙ, а, е, рідко. Прикм. до весе́лка. Червоні, жовтогарячі й жовті веселчані смуги були такі ярі, неначе горіли тихим полум’ям (Н.-Лев., II, 1956, 234); Пурпуром, золотом і ізмарагдом, сапфіром набитий, Стелеться геть у безмір круто веселчаний шлях (Фр., XIII, 1954, 305). Словник української мови в 11 томах