ветхість

ве́тхість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ветхість — ВЕ́ТХІСТЬ, хості, ж. Стан за знач. ве́тхий. З глибокого, похмурого колодязя витягнув цебер води. Коли тягнув, старий, горбатий звід скрипів і похитувався, ніби мав ось-ось упасти. А може, і впаде. Тут все у ветхість приходить, все падає (Ю. Словник української мови у 20 томах
  2. ветхість — ВЕ́ТХІСТЬ, хості, ж. Стан за знач. ве́тхий. Словник української мови в 11 томах