ветхість
ВЕ́ТХІСТЬ, хості, ж. Стан за знач. ве́тхий.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ветхість — ве́тхість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ветхість — ВЕ́ТХІСТЬ, хості, ж. Стан за знач. ве́тхий. З глибокого, похмурого колодязя витягнув цебер води. Коли тягнув, старий, горбатий звід скрипів і похитувався, ніби мав ось-ось упасти. А може, і впаде. Тут все у ветхість приходить, все падає (Ю. Словник української мови у 20 томах