вибити

Значення в інших словниках

1. вибити — див. вибивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вибити — ВИ́БИТИ див. вибива́ти. Словник української мови у 20 томах
3. вибити — ви́бити набити, відлупцювати (ст): Такий був нечемний, так допікався дорогою, що, як прийшли додому, то так його порядно вибила, що потім аж гризлася, нащо я так дитину караю (Авторка)|| = вигаратати Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. вибити — Аю, -аєш, недок., вибити, виб'ю, виб'єш, док. Здобувати з великими зусиллями. Не так-то й легко «вибити» собі місце на музичному олімпі (Україна Молода). Я вибив квитки, а ти не хочеш іти! Словник сучасного українського сленгу
5. вибити — вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого—чого. Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось (перев. поганого, осудливого). Фразеологічний словник української мови
6. вибити — ВИЛА́МУВАТИ (про двері, вікно тощо — натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь), ВИВА́ЛЮВАТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ВИПИРА́ТИ, ВИБИВА́ТИ, ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. шибку); ВИВА́ЖУВАТИ, ВИВАЖА́ТИ (про двері). — Док. Словник синонімів української мови
7. вибити — ВИ́БИТИ див. вибива́ти. Словник української мови в 11 томах
8. вибити — Ви́бити, -ся см. вибивати, -ся. Словник української мови Грінченка