1. Орфографічний словник української мови

вибитий

ви́битий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вибити 1-10). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибитий — ВИ́БИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́бити 1–10, 12. Будиночки в садках зяють вибитими вікнами (М. Бажан); В коридорах та кімнатах .. вибиті, старанно повитрушувані і від того відсвіжені килимки (В. Словник української мови у 20 томах
  3. вибитий — вибива́ти / ви́бити з ко́лії кого і без додатка. 1. Порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. — Це вибивало з колії, вносило в роботу плутанину й безладдя (В. Попов); Позбавити людину її професії.. Фразеологічний словник української мови
  4. вибитий — ВИ́БИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́бити 1-10. Крізь вибиті вікна дивилась на мене пустка (Коцюб., II, 1955, 404); В коридорах та кімнатах.. вибиті, старанно повитрушувані і від того відсвіжені килимки (Коз. Словник української мови в 11 томах