1. Орфографічний словник української мови

виблукати

ви́блукати

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виблукати — -аю, -аєш, док., розм. Блукаючи, побувати в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виблукати — ВИ́БЛУКАТИ, аю, аєш, док., розм. Блукаючи, побувати в багатьох місцях. Емігранти виблукали півсвіту в пошуках кращої долі (з газ.); // Вийти, вибратися куди-небудь. Пізно цієї ночі вона знову виблукала на Широку (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. виблукати — ВИ́БЛУКАТИ, аю, аєш, док., розм. Блукаючи, побувати в багатьох місцях. Словник української мови в 11 томах