виволочений
ви́волочений
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виволочений — ВИ́ВОЛОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́волокти. Камінь, виволочений у город, хижо виблискував на місяці (з газ.); // у знач. ім. ви́волочений, ного, ч. Той, кого виволокли за межі чогось або кудись. Словник української мови у 20 томах