1. Орфографічний словник української мови

виволочити

ви́волочити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виволочити — -очу, -очиш, док., перех. Поволочити довго, на всі боки. || ким. Поволочити скрізь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виволочити — ВИ́ВОЛОЧИТИ, очу, очиш, док., кого, що. Поволочити довго, на всі боки. Тоді Семенець взявсь за Макітру: в один бік за чуба, в другий – вим'яв, виволочив, скільки сам знав (С. Васильченко); // ким. Поволочити скрізь. [Бурлака:] Слухай, Михайло!... Словник української мови у 20 томах
  3. виволочити — ВИ́ВОЛОЧИТИ, очу, очиш, док., перех. Поволочити довго, на всі боки. Тоді Семенець взявсь за Макітру: в один бік за чуба, в другий — вим’яв, виволочив, скільки сам знав (Вас., II, 1959, 51); // ким. Поволочити скрізь. Словник української мови в 11 томах