вигвинчування

вигви́нчування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигвинчування — -я, с. Дія за знач. вигвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигвинчування — ВИГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигви́нчувати. От вам щуп, лопати, ключ для вигвинчування зривача [зривника], вірьовки. Знаходьте бомбу, розкопуйте її, вигвинчуйте зривач i тягнiть на поверхню (П. Словник української мови у 20 томах
  3. вигвинчування — ВИГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигви́нчувати. Словник української мови в 11 томах