вигвинчування

ВИГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигви́нчувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигвинчування — вигви́нчування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вигвинчування — -я, с. Дія за знач. вигвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигвинчування — ВИГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигви́нчувати. От вам щуп, лопати, ключ для вигвинчування зривача [зривника], вірьовки. Знаходьте бомбу, розкопуйте її, вигвинчуйте зривач i тягнiть на поверхню (П. Словник української мови у 20 томах