вигублювання
вигу́блювання
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигублювання — -я, с. Дія за знач. вигублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигублювання — ВИГУ́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигу́блювати. Імперська комуністична влада [часів сталінізму] почала проводити рівний хіба що з фашистським вигублюванням євреїв геноцид щодо українського народу (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах
- вигублювання — ВИГУ́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигу́блювати. Словник української мови в 11 томах