вигублювання

вигу́блювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигублювання — -я, с. Дія за знач. вигублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигублювання — ВИГУ́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигу́блювати. Імперська комуністична влада [часів сталінізму] почала проводити рівний хіба що з фашистським вигублюванням євреїв геноцид щодо українського народу (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах
  3. вигублювання — ВИГУ́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигу́блювати. Словник української мови в 11 томах