вигублювання
ВИГУ́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигу́блювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигублювання — вигу́блювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вигублювання — -я, с. Дія за знач. вигублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигублювання — ВИГУ́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигу́блювати. Імперська комуністична влада [часів сталінізму] почала проводити рівний хіба що з фашистським вигублюванням євреїв геноцид щодо українського народу (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах