видовище

видо́вище

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видовище — (у театрі) ВИСТАВА; (у цирку) атракціон; (казкове) феєрія; (ганебне) позорище; ВИДИВО. Словник синонімів Караванського
  2. видовище — [виедовиешчеи] -шча, м. (на) -шч'і Орфоепічний словник української мови
  3. видовище — -а, с. 1》 Те, що відкрите для споглядання і привертає увагу. 2》 Вистава (театральна, циркова і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. видовище — Вистава Словник чужослів Павло Штепа
  5. видовище — ВИДО́ВИЩЕ, а, с. 1. Те, що відкрите для споглядання і є предметом спостереження, огляду і т. ін. Тихович неспроможен був відвести очей від того видовища (М. Словник української мови у 20 томах
  6. видовище — ВИДО́ВИЩЕ (те, що відкрите для споглядання й привертає увагу), ВИДО́ВИСЬКО, КАРТИ́НА (те, що можна бачити, охопити зором або конкретно уявити); ФЕЄ́РІЯ (незвичайне, фантастичне). Лодиженко взагалі був приголомшений видовищем. Словник синонімів української мови
  7. видовище — Видо́вище, -ща, -щу, -щем, на -щі; -до́вища, -до́вищ, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. видовище — ВИДО́ВИЩЕ, а, с. 1. Те, що відкрите для споглядання і привертає увагу. Тихович неспроможен був відвести очей від того видовища (Коцюб., І, 1955, 219); Прекрасне і дивне видовище висадки повітряного десанту розгортається на широкому, рівному полі (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  9. видовище — Видовище, -ща с. Зрѣлище. Желех. Словник української мови Грінченка