видовище
ВИДО́ВИЩЕ, а, с.
1. Те, що відкрите для споглядання і привертає увагу.
Тихович неспроможен був відвести очей від того видовища (Коцюб., І, 1955, 219);
Прекрасне і дивне видовище висадки повітряного десанту розгортається на широкому, рівному полі (Ю. Янов., IV, 1959, 84);
Зараз — восени — і веранда відслужила своє і являла видовище сумне і незатишне (Смолич, V, 1959, 16).
2. Вистава (театральна, циркова і т. ін.).
Театральні видовища влаштовувалися на території теперішньої України ще за античних часів у стародавніх грецьких містах північного Причорномор’я (Від давнини.., І, 1960, 128);
— Рідний син.. готується виносити на циркове видовище, мов калачі на базар, свої "скульптурні форми" (Вол., Місячне срібло, 1961, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видовище — видо́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- видовище — (у театрі) ВИСТАВА; (у цирку) атракціон; (казкове) феєрія; (ганебне) позорище; ВИДИВО. Словник синонімів Караванського
- видовище — [виедовиешчеи] -шча, м. (на) -шч'і Орфоепічний словник української мови
- видовище — -а, с. 1》 Те, що відкрите для споглядання і привертає увагу. 2》 Вистава (театральна, циркова і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- видовище — Вистава Словник чужослів Павло Штепа
- видовище — ВИДО́ВИЩЕ, а, с. 1. Те, що відкрите для споглядання і є предметом спостереження, огляду і т. ін. Тихович неспроможен був відвести очей від того видовища (М. Словник української мови у 20 томах
- видовище — ВИДО́ВИЩЕ (те, що відкрите для споглядання й привертає увагу), ВИДО́ВИСЬКО, КАРТИ́НА (те, що можна бачити, охопити зором або конкретно уявити); ФЕЄ́РІЯ (незвичайне, фантастичне). Лодиженко взагалі був приголомшений видовищем. Словник синонімів української мови
- видовище — Видо́вище, -ща, -щу, -щем, на -щі; -до́вища, -до́вищ, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- видовище — Видовище, -ща с. Зрѣлище. Желех. Словник української мови Грінченка