1. Словник української мови в 11 томах

видовисько

ВИДО́ВИСЬКО, а, с. Те саме, що видо́вище 1.

Он їх ведуть на страту, а за ними увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть (Л. Укр., І, 1951, 444);

— Хіба гурії в раю веселяться отак з праведними, — шепче вона і не може одірвати очей від дивовижного видовиська (Коцюб., І, 1955, 288);

Діти вовтузилися, совгались, заздалегідь готові потішити себе цікавим видовиськом (Горд., Буян, 1938, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видовисько — видо́висько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. видовисько — -а, с. Те саме, що видовище 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видовисько — див. видовище Словник чужослів Павло Штепа
  4. видовисько — ВИДО́ВИСЬКО, а, с. Те саме, що видо́вище 1. Он їх ведуть на страту, а за ними увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть (Леся Українка); Великий прожектор .. освітлював усю вулицю й .. новорічну процесію. Словник української мови у 20 томах
  5. видовисько — ВИДО́ВИЩЕ (те, що відкрите для споглядання й привертає увагу), ВИДО́ВИСЬКО, КАРТИ́НА (те, що можна бачити, охопити зором або конкретно уявити); ФЕЄ́РІЯ (незвичайне, фантастичне). Лодиженко взагалі був приголомшений видовищем. Словник синонімів української мови
  6. видовисько — Видо́висько, -ка, -ку, на -до́виську; видо́виська, -виськ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)