видовисько
ВИДО́ВИЩЕ (те, що відкрите для споглядання й привертає увагу), ВИДО́ВИСЬКО, КАРТИ́НА (те, що можна бачити, охопити зором або конкретно уявити); ФЕЄ́РІЯ (незвичайне, фантастичне). Лодиженко взагалі був приголомшений видовищем. Караваном ішли люди в гори (І. Ле); Юрко.. спостерігав дивне видовисько. Адам грав на багатьох музичних інструментах (С. Чорнобривець); Починаються місячні ночі — час безумства природи на Капрі. Кажуть, що це чарівна картина (М. Коцюбинський); Скромні свята дитбудинку здавалися їй феєріями (В. Собко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видовисько — видо́висько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- видовисько — -а, с. Те саме, що видовище 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- видовисько — див. видовище Словник чужослів Павло Штепа
- видовисько — ВИДО́ВИСЬКО, а, с. Те саме, що видо́вище 1. Он їх ведуть на страту, а за ними увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть (Леся Українка); Великий прожектор .. освітлював усю вулицю й .. новорічну процесію. Словник української мови у 20 томах
- видовисько — Видо́висько, -ка, -ку, на -до́виську; видо́виська, -виськ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- видовисько — ВИДО́ВИСЬКО, а, с. Те саме, що видо́вище 1. Он їх ведуть на страту, а за ними увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах