вижбурнути

ви́жбурнути

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижбурнути — -ну, -неш, док., перех., розм. Однокр. до вижбурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вижбурнути — ВИ́ЖБУРНУТИ, ну, неш, док., кого, що, розм. Однокр. до вижбу́рювати. [Кирпа:] Та я тебе без дозволу вижбурну з цієї школи! (М. Кропивницький); І вижбурне тебе з вагона Повсюдносуща охорона (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах
  3. вижбурнути — ВИ́ЖБУРНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до вижбу́рювати. [Кирпа:] Та я тебе без дозволу вижбурну з цієї школи!.. (Кроп., IV, 1959, 216). Словник української мови в 11 томах