вижбурнути
ВИ́ЖБУРНУТИ, ну, неш, док., кого, що, розм.
Однокр. до вижбу́рювати.
[Кирпа:] Та я тебе без дозволу вижбурну з цієї школи! (М. Кропивницький);
І вижбурне тебе з вагона Повсюдносуща охорона (Д. Павличко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вижбурнути — ви́жбурнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- вижбурнути — -ну, -неш, док., перех., розм. Однокр. до вижбурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вижбурнути — ВИ́ЖБУРНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до вижбу́рювати. [Кирпа:] Та я тебе без дозволу вижбурну з цієї школи!.. (Кроп., IV, 1959, 216). Словник української мови в 11 томах