викидання

викида́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викидання — -я, с. Дія за знач. викидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викидання — ВИКИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. викида́ти. У давніх поселеннях знайдені спеціальні місця для викидання попелу (з наук. літ.); За такими морфологічними ознаками, як вушка і язичок, розрізняють хліба до викидання рослинами суцвіть (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. викидання — ВИКИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. викида́ти. Словник української мови в 11 томах