виколювання

вико́лювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виколювання — -я, с. Дія за знач. виколювати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виколювання — ВИКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вико́лювати 1, 2. Зобов'язати підприємства, організації, які проводять роботи з виймання ґрунту, торфу, виколювання льоду чи поглиблення дна водоймища, виставляти попереджувальні знаки в небезпечних місцях... Словник української мови у 20 томах
  3. виколювання — ВИКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вико́лювати 1, 2. Словник української мови в 11 томах