виколювання
ВИКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вико́лювати 1, 2.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виколювання — вико́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виколювання — -я, с. Дія за знач. виколювати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- виколювання — ВИКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вико́лювати 1, 2. Зобов'язати підприємства, організації, які проводять роботи з виймання ґрунту, торфу, виколювання льоду чи поглиблення дна водоймища, виставляти попереджувальні знаки в небезпечних місцях... Словник української мови у 20 томах