1. Орфографічний словник української мови

викорчувати

ви́корчувати

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викорчувати — див. викорчовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викорчувати — ВИ́КОРЧУВАТИ див. викорчо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. викорчувати — ВИКОРІ́НЮВАТИ (дощенту знищувати що-небудь), ВИКОРІНЯ́ТИ, ВИКОРЧО́ВУВАТИ, ВИТРА́ВЛЮВАТИ, ВИТРАВЛЯ́ТИ. — Док.: ви́коренити, ви́корчувати, ви́травити. Завдання сатиричного твору викорінювати пережитки тоталітаризму; (Марина:) Гвалтом зла не викорениш (М. Словник синонімів української мови
  4. викорчувати — ВИ́КОРЧУВАТИ див. викорчо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. викорчувати — Ви́корчувати см. викорчовувати. Словник української мови Грінченка