1. Орфографічний словник української мови

викричати

ви́кричати

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викричати — -чу, -чиш, док., перех. 1》 Висловити криком усе, що хотілося. 2》 За допомогою крику домогтися чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викричати — ВИ́КРИЧАТИ, чу, чиш, док., що і без прям. дод., розм. 1. Висловити криком почуття, емоції. Кожний пригадував багачеві всі його колишні справи, всякий спішився [поспішав] викричати (П. Козланюк); – Діду!... Словник української мови у 20 томах
  3. викричати — ВИ́КРИЧАТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Висловити криком усе, що хотілося. Кожний пригадував багачеві всі його колишні справи, всякий спішився викричати (Козл., Сонце.., 1957, 40). 2. За допомогою крику домогтися чого-небудь. А що ж він [Езоп] викричав?... Словник української мови в 11 томах