викушати

ви́кушати

дієслово доконаного виду

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викушати — ВИ́КУШАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., заст. Випити (звичайно при шанобливому звертанні). Баба зараз подала мені колива й вареної. – Викушайте! – сказала, кланяючись (Ганна Барвінок); Тернівка здалася їй такою смачною .. Словник української мови у 20 томах
  2. викушати — ВИ́КУШАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, заст. Випити (звичайно при шанобливому звертанні). Баба зараз подала мені колива й вареної. — Викушайте! — сказала, кланяючись (Барв., Опов.., 1902, 124); Тернівка здалася їй такою смачною.. Словник української мови в 11 томах