виламання
ви́ламання
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виламання — -я, с. Дія за знач. виламати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виламання — ВИ́ЛАМАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́ламати. При виламанні брил вапняку в кар'єрі утворюється дуже багато дрібних шматків каменю (з наук.-попул. літ.); Факт виламання дверей і викрадення офіційних документів підсудний не заперечував (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- виламання — ВИ́ЛАМАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́ламати. Словник української мови в 11 томах