виламання

ви́ламання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виламання — -я, с. Дія за знач. виламати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виламання — ВИ́ЛАМАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́ламати. При виламанні брил вапняку в кар'єрі утворюється дуже багато дрібних шматків каменю (з наук.-попул. літ.); Факт виламання дверей і викрадення офіційних документів підсудний не заперечував (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. виламання — ВИ́ЛАМАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́ламати. Словник української мови в 11 томах