виломлювання

вило́млювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виломлювання — -я, с. Дія за знач. виломлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виломлювання — ВИЛО́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вило́млювати. Чулись йому [ключникові] то кроки страшних убійників.., то притишена праця коло виломлювання ґрат або барикадування тюремних келій (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. виломлювання — ВИЛО́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вило́млювати. Словник української мови в 11 томах