виломлювання
ВИЛО́МЛЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вило́млювати.
Чулись йому [ключникові] то кроки страшних убійників.., то притишена праця коло виломлювання ґрат або барикадування тюремних келій (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виломлювання — вило́млювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виломлювання — -я, с. Дія за знач. виломлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виломлювання — ВИЛО́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вило́млювати. Словник української мови в 11 томах