1. Орфографічний словник української мови

вилякати

ви́лякати

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилякати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Злякавши, вигнати кого-небудь звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вилякати — ВИ́ЛЯКАТИ див. виля́кувати. Словник української мови у 20 томах
  3. вилякати — ВИ́ЛЯКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Злякавши, вигнати кого-небудь звідкись. — Ти от лучче послухай, як колись твоя стара тітка та ведмедя вилякала (Вовчок, VI, 1956, 335); — То ото там, певно, сидить твоя заступниця [морська цариця]. Словник української мови в 11 томах