вимагач
вимага́ч
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимагач — -а, ч. Той, хто щось у когось вимагає; рекетир. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимагач — ВИМАГА́Ч, а́, ч. Той, хто вимагає (у 1 знач.). Скільки їх таких розвелося, котрим пошанувати старших здається принизливим. Іноді навіть у добропорядній сім'ї воно раптом стає бездушним вимагачем, шкурником без совісті й честі (О. Словник української мови у 20 томах
- вимагач — див. хабарник Словник синонімів Вусика