вимагач

вимага́ч

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимагач — -а, ч. Той, хто щось у когось вимагає; рекетир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вимагач — ВИМАГА́Ч, а́, ч. Той, хто вимагає (у 1 знач.). Скільки їх таких розвелося, котрим пошанувати старших здається принизливим. Іноді навіть у добропорядній сім'ї воно раптом стає бездушним вимагачем, шкурником без совісті й честі (О. Словник української мови у 20 томах
  3. вимагач — див. хабарник Словник синонімів Вусика