випалювач
випа́лювач
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випалювач — -а, ч. Той, хто виготовляє чи обробляє що-небудь способом випалювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випалювач — ВИПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. спец. Той, хто виготовляє або обробляє що-небудь способом випалювання. Тетяна шукає [газету]. І слухають її теслі, конюхи, випалювачі цегли (М. Словник української мови у 20 томах
- випалювач — ВИПА́ЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто виготовляє або обробляє що-небудь способом випалювання. Тетяна шукає [газету]. І слухають її теслі, конюхи, випалювачі цегли (Рудь, Гомін.., 1959, 91). Словник української мови в 11 томах