1. Словник української мови в 11 томах

випалювач

ВИПА́ЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто виготовляє або обробляє що-небудь способом випалювання.

Тетяна шукає [газету]. І слухають її теслі, конюхи, випалювачі цегли (Рудь, Гомін.., 1959, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випалювач — випа́лювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. випалювач — -а, ч. Той, хто виготовляє чи обробляє що-небудь способом випалювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випалювач — ВИПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. спец. Той, хто виготовляє або обробляє що-небудь способом випалювання. Тетяна шукає [газету]. І слухають її теслі, конюхи, випалювачі цегли (М. Словник української мови у 20 томах