1. Орфографічний словник української мови

випинання

випина́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випинання — я, с. Дія за знач. випинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випинання — ВИПИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випина́ти і стан за знач. випина́тися. Унаслідок усушки та усадки зрубу можливі бокові випинання і деформація стін (з наук. літ.); Педколектив школи наполегливо працює над усуненням недоліків, долає самозаспокоєність, випинання успіхів (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. випинання — ВИПИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випина́ти. Внаслідок усушки та усадки зрубу можливі бокові випинання і деформація стін (Дерев. зодч. Укр., 1949, 28). Словник української мови в 11 томах