1. Словник української мови у 20 томах

випинання

ВИПИНА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. випина́ти і стан за знач. випина́тися.

Унаслідок усушки та усадки зрубу можливі бокові випинання і деформація стін (з наук. літ.);

Педколектив школи наполегливо працює над усуненням недоліків, долає самозаспокоєність, випинання успіхів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випинання — випина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випинання — я, с. Дія за знач. випинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випинання — ВИПИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випина́ти. Внаслідок усушки та усадки зрубу можливі бокові випинання і деформація стін (Дерев. зодч. Укр., 1949, 28). Словник української мови в 11 томах