виполювання

випо́лювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виполювання — -я, с. Дія за знач. виполювати. Виполювання бур'янів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виполювання — ВИПО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. випо́лювати. Догляд за пастернаком передбачає дво-триразове розпушування міжрядь, виполювання бур'янів (з наук-попул. літ.); Скошуванням і виполюванням охоплено понад 36,5 га зараженої амброзією території (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. виполювання — ВИПО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. випо́лювати. Виполювання бур’янів. Словник української мови в 11 томах