1. Словник української мови в 11 томах

виполювання

ВИПО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. випо́лювати.

Виполювання бур’янів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виполювання — випо́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виполювання — -я, с. Дія за знач. виполювати. Виполювання бур'янів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виполювання — ВИПО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. випо́лювати. Догляд за пастернаком передбачає дво-триразове розпушування міжрядь, виполювання бур'янів (з наук-попул. літ.); Скошуванням і виполюванням охоплено понад 36,5 га зараженої амброзією території (з газ.). Словник української мови у 20 томах