випрягання

випряга́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрягання — -я, с. Дія за знач. випрягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випрягання — ВИПРЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випряга́ти. Увечері, по поверненні з поля, розпочиналося випрягання з ярма потомлених волів (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. випрягання — ВИПРЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випряга́ти. Словник української мови в 11 томах