1. Словник української мови у 20 томах

випрягання

ВИПРЯГА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. випряга́ти.

Увечері, по поверненні з поля, розпочиналося випрягання з ярма потомлених волів (із журн.);

У межах дисципліни “Конярство” на самостійне опрацювання студентів виносяться питання оцінки екстер'єру коней, вивчення їх порід, правила запрягання і випрягання в однокінну і парокінну хомутову упряж тощо (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрягання — випряга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випрягання — -я, с. Дія за знач. випрягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрягання — ВИПРЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випряга́ти. Словник української мови в 11 томах