випряжений

Значення в інших словниках

1. випряжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випрягти. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. випряжений — ВИ́ПРЯЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́прягти. Гармаші випрягли круторогих “му-два” [волів]. Але й випряжені, вони не могли вже зійти з місця (О. Гончар); Маленький бешкетник уже сидів верхи на коні, випряженому з брички (М. Словник української мови у 20 томах
3. випряжений — ВИ́ПРЯЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́прягти. Випряжені воли паслись у пшениці; наймити спали під возом (Н.-Лев., III, 1956, 124); Випряжені коні форкають під тином — їм подобається молодий спориш (Кач., II, 1958, 120). Словник української мови в 11 томах