1. Словник української мови у 20 томах

випряжений

ВИ́ПРЯЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́прягти.

Гармаші випрягли круторогих “му-два” [волів]. Але й випряжені, вони не могли вже зійти з місця (О. Гончар);

Маленький бешкетник уже сидів верхи на коні, випряженому з брички (М. Малиновська);

Четверо коней зірвалося, один втонув, троє випливло, адже стояли біля возів випряжені (Ю. Мушкетик);

// ви́пряжено, безос. пред.

Щоб йому [колесу] .. швидше крутилося, випряжено волів, випряжено коней, застосовано пару і електрику (Б. Харчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випряжений — ви́пряжений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. випряжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випрягти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випряжений — ВИ́ПРЯЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́прягти. Випряжені воли паслись у пшениці; наймити спали під возом (Н.-Лев., III, 1956, 124); Випряжені коні форкають під тином — їм подобається молодий спориш (Кач., II, 1958, 120). Словник української мови в 11 томах