1. Словник української мови у 20 томах

випрядений

ВИ́ПРЯДЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́прясти.

Кольнула у пучки суха костриця і забриніла в прослиненій нитці, бо ж кожен починок не тільки пальцями випрядений, а й устами змочений (М. Стельмах);

Сива, маленька, висохла жіночка .. видавалася таким собі сірим прудким павучком, який вчепився тоненькими лапками за випрядену ним самим павутину (П. Гуріненко);

Товщина і якість випряденої нитки залежить від майстерності прялі та якості пряжі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрядений — ви́прядений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. випрядений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випрясти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрядений — ВИ́ПРЯДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́прясти. Кольнула у пучки суха костриця і забриніла в прослиненій нитці, бо ж кожен починок не тільки пальцями випрядений, а й устами змочений (Стельмах, Хліб.., 1959, 141). Словник української мови в 11 томах