1. Словник української мови в 11 томах

випрядений

ВИ́ПРЯДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́прясти.

Кольнула у пучки суха костриця і забриніла в прослиненій нитці, бо ж кожен починок не тільки пальцями випрядений, а й устами змочений (Стельмах, Хліб.., 1959, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрядений — ви́прядений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. випрядений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випрясти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрядений — ВИ́ПРЯДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́прясти. Кольнула у пучки суха костриця і забриніла в прослиненій нитці, бо ж кожен починок не тільки пальцями випрядений, а й устами змочений (М. Стельмах); Сива, маленька, висохла жіночка .. Словник української мови у 20 томах