випрілий

ви́прілий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрілий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випрілий — ВИ́ПРІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́пріти. Скошену траву необхідно зразу прибрати з газону, інакше під валками дернина стане випрілою, що спричинить появу бурих плям (із журн. Словник української мови у 20 томах