випрілий
ВИ́ПРІЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до ви́пріти.
Скошену траву необхідно зразу прибрати з газону, інакше під валками дернина стане випрілою, що спричинить появу бурих плям (із журн.);
Якщо городню ділянку не виорали чи не скопали восени, це треба зробити якнайраніше навесні, вносячи одночасно випрілий гній (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me