вирятовувати
вирято́вувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирятовувати — -ую, -уєш, недок., вирятувати, -ую, -уєш, док., перех. Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з тяжкого, скрутного становища. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирятовувати — ВИРЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РЯТУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з важкого, скрутного становища. [Яків:] Хазяїн попався мені катюга! Ох скільки він сили з мене взяв, аж страшно згадать!... Словник української мови у 20 томах
- вирятовувати — див. рятувати Словник синонімів Вусика
- вирятовувати — ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- вирятовувати — Вирято́вувати, -то́вую, -то́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вирятовувати — ВИРЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РЯТУВАТИ ую, уєш, док., перех. Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з важкого, скрутного становища. [Яків:] Хазяїн попався мені катюга! Ох скільки він сили з мене взяв, аж страшно згадать!.. Словник української мови в 11 томах
- вирятовувати — Вирятовувати, -вую, -єш сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Шал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129. Словник української мови Грінченка