1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вирятовувати

вирято́вувати

-ую, -уєш, недок., вирятувати, -ую, -уєш, док., перех.

Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з тяжкого, скрутного становища.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирятовувати — вирято́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вирятовувати — ВИРЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РЯТУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з важкого, скрутного становища. [Яків:] Хазяїн попався мені катюга! Ох скільки він сили з мене взяв, аж страшно згадать!... Словник української мови у 20 томах
  3. вирятовувати — див. рятувати Словник синонімів Вусика
  4. вирятовувати — ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. вирятовувати — Вирято́вувати, -то́вую, -то́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вирятовувати — ВИРЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РЯТУВАТИ ую, уєш, док., перех. Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з важкого, скрутного становища. [Яків:] Хазяїн попався мені катюга! Ох скільки він сили з мене взяв, аж страшно згадать!.. Словник української мови в 11 томах
  7. вирятовувати — Вирятовувати, -вую, -єш сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Шал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129. Словник української мови Грінченка